Природній мій потяг (ваблення) не до Господа, а проти Нього (в бунті, тобто в позиції: "Я сам собі господар і сам вирішую як мені жити..."). А Бога чути і слухатись Його потрібно вчитися - набувати вміння. І щоб любити Його і прив'язуватись (ваблення) до Нього, потрібно шукати і пізнавати Його.
"В гріху" - це не в злих вчинках, типу вбивства, п'янства, гульках, а в небажанні коритись комусь (всім), в тому числі Господу. А поступки - це тільки наслідок непокори Богові (Рим. 1:28 - А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне).
І навіть добрий характер і добрі справи не здатні змінити цю ситуацію.
Покаяння - це визнання своєї такої природної зіпсованості, і з тим ще визнання своєї потреби в Богові.
А також - це бажання змінити свою позицію і світогляд - ВІД "я сам собі господар" ДО "мені господар Бог".
Покаяння - це не попросити Бога щоб Він пробачив злі вчинки, а рішення перед Богом віддати Йому право вирішувати!
Тільки в постійному єднанні з Христом ми маємо нову природу - коритись Батьку!
Рим. 6:4-6 - "...як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення, знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха".
Коментарі
Дописати коментар
Залишити комент