про молитву... - 29.03.2012 -

Молитва - це вплив на причину, а не на наслідки. Тобто, коли я прошу в Бога, наприклад, пробудження в сім'ї, багатства, здоров'я - то маю бути готовим до того, що Господь почне відповідати по Своєму, а не так як я собі уявляю.

Я хочу отримати відразу те, чого прошу зараз, а Він бачить, що перед тим як те мені дати я маю бути іншим, щоб правильно його прийняти, бо в іншому випадку воно мене може зруйнувати. Тому Він і починає працювати над духом людини, над її внутрішнім чоловіком, щоб змінити його і перетворити його в образ Свого Сина. А зрощування духа обов'язково супроводжується умертвінням плоті. Тому, часто коли ми чогось щиро просимо в Бога, то отримуємо відчутне напруження на плоть. Коли проходимо випробування, то отримуємо нагороду для духа, а вже потім відповідь на молитву, якої ми прагнули.

Зазвичай це довгий процес - але славний. “Мої дороги не ваші дороги і Мої думки не ваші думки” каже Господь, але “...на всіх шляхах пізнавай Його і Він випростує твої стежки”. Ми не можемо розуміти системи цінностей Бога і оцінюємо Його керівництво над нами згідно свого людського бачення. Ми просимо задовольнити поточні наші потреби. Він же задовольняючи їх, досягає Своїх вічних цілей. І хто може оцінити Його, щоб докорити Його в чомусь?